Свого часу я досить скептично ставився до стретчингу. Як людина, яка більше працювала з силовими тренуваннями, важкою атлетикою та тренажерним залом, не бачив у ньому особливої потреби. Здавалося, що це заняття для дуже гнучких людей, танцівників або спортсменів, які мріють сісти на шпагат.
Але коли про себе нагадала стара травма спини, довелося переглянути свої погляди. Саме тоді я ближче познайомився зі стретчингом і зрозумів, моїх уявлень про нього була звичайними міфами.
Міф 1. Стретчингом займаються тільки гнучкі люди
Напевно, це найбільший міф, який заважає людям почати займатися.
Багато хто думає:
- я занадто дерев’яний;
- не можу дістати руками до носків;
- не сяду на шпагат;
- утакому залі мені нічого робити.
Колись я теж так думав.
Насправді на стретчинг люди часто приходять не тому, що вони гнучкі, а тому, що їм цієї гнучкості бракує. І саме заняття допомагають поступово покращувати рухливість суглобів та еластичність м’язів.
Міф 2. Головна мета стретчингу – сісти на шпагат
Коли люди чують слово «стретчинг», вони часто одразу уявляють шпагат.
Проте це лише одна з багатьох вправ.
Для більшості людей основними завданнями стретчингу є:
- покращення рухливості;
- зменшення відчуття скутості;
- підтримання здоров’я спини;
- покращення постави;
- комфорт у повсякденному житті.
І якщо людина ніколи не сяде на шпагат, це зовсім не означає, що заняття були марними.
Міф 3. Чим сильніше біль, тим кращий результат
Цей міф особливо небезпечний.
Деякі люди вважають, що потрібно терпіти сильний біль, аби стати гнучкішим.
Насправді під час виконання вправ достатньо відчувати помірне та приємне натягнення м’язів. Надмірний біль часто викликає захисну реакцію організму, і м’язи навпаки починають напружуватися.
Стретчинг не повинен бути боротьбою із власним тілом.
Міф 4. Для розвитку гнучкості потрібно пружинити та робити ривки
Саме цей міф мене свого часу здивував найбільше.
На одному із семінарів спеціаліст показував прості вправи на розтягування. Під час виконання він постійно наголошував:
- рухи повинні бути плавними;
- не потрібно робити ривків;
- не потрібно тягнутися через силу;
- потрібно відчути комфортне розтягнення м’яза.
Після кількох простих вправ я навіть відчув полегшення в попереку.
Тоді я зрозумів, що якісний стретчинг більше пов’язаний із контролем руху, ніж із спробами будь-якою ціною збільшити амплітуду.
Міф 5. Стретчинг потрібен тільки жінкам
Цей міф досі можна почути серед чоловіків.
Насправді хороша рухливість потрібна всім:
- спортсменам;
- людям із сидячою роботою;
- відвідувачам тренажерної зали;
- велосипедистам;
- туристам.
Гнучкість не має статі. Вона або є, або її не вистачає.
Міф 6. Силові тренування і стретчинг несумісні
Дехто вважає, що потрібно обирати щось одне.
Проте на практиці силові тренування та стретчинг можуть добре доповнювати один одного.
Хороша рухливість допомагає якісніше виконувати вправи, а силові тренування, своєю чергою, допомагають краще контролювати тіло в різних положеннях.
Висновок
Найбільший міф, у який колись вірив я сам, полягав у тому, що стретчинг мене не стосується.
Але практика показала інше.
Стретчинг не тільки для гнучких людей, не тільки для шпагату і не тільки для жінок. Насамперед це інструмент, який допомагає зробити рухи більш вільними, тіло більш рухливим, а повсякденне життя комфортнішим.
Іноді достатньо лише спробувати одне заняття, щоб поглянути на нього зовсім по-іншому.